Category: Рослини

Варіанти назви: Ялівець горизонтальний Golden Carpet, Ялівець горизонтальний Голден Карпет, Juniperus Golden Carpet (лат.)

Походження назви: В перекладі Golden Carpet означає “золотий килим”, таким чином назва відображає зовнішній вигляд рослини.

Ареал розповсюдження та екологія: Витримує умови міського забруднення. Морозостійкий, світлолюбний. Сорт характеризується повільним ростом до 10 см в ширину та на 1-2 см в гору на рік. Має поверхневу кореневу систему з добрим розгалуженням.

Форма: Почвопокривний, сланкий.

Максимальні розміри: Висота/діаметр — 0,3-0,4/2 м.

Обрізка:  У разі необхідності можливі формуюча та санітарна обрізки.

Місце для висадки: Найкраще сортові особливості забарвлення проявляються в умовах інтенсивної інсоляції, в тіні хвоя втрачає золотистий колір і набуває зеленого.

Ґрунт: Потребує помірно зволожених добре дренованих грунтів, до їх складу невибагливий.

Морозостійкість: USDA 4 (-28,9 ÷-34,4°С).

Висадка: Найкращі терміни висадки рослин з відкритою кореневою системою — весна або осінь, з закритою — будь-який безморозний період. З метою створення ефекту великого килиму рослини висаджують по 3 на 1 м².

Деталізований опис:

Опис: Вічнозелена грунтопокривна хвойна рослина. Розростається завдяки пагонам що стеляться по землі та здатні укорінюватися.

Хвоя: Насиченого жовто-зеленого кольору хвоя має невеликі розміри та лускоподібну форму.

Шишки: Дуже рідко утворюються схожі на ягоди невеликі (5-6 мм) шишки, що мають округлу форму та темно-синє забарвлення.

Варіанти назви: Горобина звичайна червона Пендула, штамб; Гороби́на звича́йна, штамб; Sorbus aucuparia (лат.)

Ареал розповсюдження та екологія: Має середні темпи росту (до 35 см/рік). Не вибаглива до умов догляду. Потребує поливу в посушливий період. Майже не страждає від хвороб та шкідників.

Форма: Штамб, крона широка, плакуча

Максимальні розміри: На розміри впливає висота на якій було зроблено щеплення. Рослини можуть сягати 2-6 м в висоту та 4-5 м в діаметрі.

Обрізка: Формуюча та санітарна обрізка проводиться ранньою весною.

Місце для висадки: Добре освітлені або напів затінені ділянки, в тіні втрачає декоративного вигляду. Посухостійка

Ґрунт: Не вибаглива до родючості грунту

Морозостійкість: USDA 4 (-28,9 ÷-34,4°С)

Висадка: Рослини з закритою кореневою системою можна висаджувати протягом безморозного періоду, з відкритою — навесні або восени.

Деталізований опис:

Опис: Горобина на штамбі має ажурну крону, що формується гнучкими гілками спрямованими до землі. Декоративності дереву додають дивовижні вигини гілок.

Листя: Непарноперисті, складні листя (до 20 см) мають темно-зелене забарвлення, що восени змінюється на помаранчево-червоне.

Квіти: Зібрані в суцвіття щиток білі ароматні 5-ти пелюсткові квіти з’являються наприкінці травня — червні. 

Плоди: Як і в усіх Трояндових дозрілий плід яблуко має яскраво-червоний колір, діаметром до 1 см. Тримається на гілках майже всю зиму. Смак гіркий або терпкий, після заморожування стає гіркувато-кислим.

Варіанти назви: сосна Палляса, сосна Палласова, Pinus nigra ssp. pallasiana

Походження назви: Носить ім’я відомого натураліста  18 сторіччя П.С.Палласа 

Ареал розповсюдження та екологія: Донедавна Сосна кримська розглядалася як самостійний вид, згідно сучасної систематики вона є підвидом Сосни чорної. Природний ареал існування — Балкани, о.Крит, о.Кіпр, кримські гори, Мала Азія, Закавказзя. Невибаглива до складу грунтів, має швидкі темпи росту, посухостійка. Середній щорічний приріст складає 10-15 см. Вітростійка, завдяки глибокій кореневій системі. Стійка до міських умов. Невибаглива в догляді.

Форма: Спочатку широко-яйцевидна, з віком — парасольковидна.

Розміри: Висота/диаметр — 20-30/4-6 м, в 10-ти річному віці — 1,5-2/0,7-0,8 м.

Обрізка: Не потребує формуючої обрізки, тільки санітарної. Можна формувати штамбові форми.

Місце для висадки: Добре освітлені ділянки, сонцелюбива. В тіні втрачає свою декоративність, хворіє. Показники кислотності грунту коливаються в межах  6,0 – 8,0 (слабокислі-слаболужні). 

Ґрунт: Потребує добре дренованих грунтів, може рости на вапняках та піщаниках, занадто родючі садові грунти можуть пригнічувати рослину.

Морозостійкість: Витримує морози до -31°С, але молоді рослини потребують укриття на зиму.

Висадка: Рослини з відкритою кореневою системою пересаджують восени, навесні та на початку літа. В посадковій ямі заздалегідь створюють 20 см дренажний шар. Грунт повинен бути піщаний або супіщаний, при невідповідній кислотності додають 300 г вапна для його розкислення. Найкраще пересаджування витримують молоді рослини. Кореневу шийку рослини розташовують на рівні грунту.

Деталізований опис:

Опис: Декоративна, хвойна, вічнозелена рослина. Гілки розташовуються горизонтально. Пагони в молодому віці мають жовто-коричневе забарвлення, стовбур та старі скелетні гілки чорного кольору вкрита глибокими борознами.

Хвоя: Жорстка та колюча, темно-зеленого забарвлення блискуча хвоя довжиною 8-18 см має незначний вигин. Хвойні пучки в які зібрані хвоїнки (2  шт.) обгорнуті плівкою, що має коричневе забарвлення яке згодом сіріє. Кожна хвоїнка тримається на дереві 4-5 років.

Шишки: Яйцевидно-конічні, блискучі, коричневого забарвлення сидячі шишки розташовані або групами (2-4), або поодинці та мають розміри довжина/ширина — 5-10/4-6 см. Дозрівання триває майже 3 роки. Насіння крупне та світле.

Грунт:  Природні стації характеризуються сухими, в основному щебнистими або кам’янистими вапняковими, піщаними грунтами.

Варіанти назви: Магнолія “Genie”, Магнолія суланжа Джені, Magnolia ”Genie”, Magnolia soulangeana Genie (лат.)  

Походження назви: Магнолія отримала свою назву  у 1703 р. на честь П. Маньоля.

Ареал розповсюдження та екологія: Магнолія Дженні — гібридний сорт, виведений селекціонером Вансом Хупером (Нова Зеландія) внаслідок схрещування Магнолії Суланжа (Magnolia soulangeana) та Магнолії лілієцвітної “Нігра” (Magnolia liliiflora “Nigra”). Швидко росте — в молодому віці (до 50 см/рік) і поступово уповільнює їх до 15-20 см/рік.

Форма: Крона вузька, гілляста,компактна.

Максимальні розміри: Висота/діаметр — 3/1,5 м.

Обрізка: Формуючої стрижки не потребує, т.я. має охайну крону. За необхідністю здійснюється санітарна обрізка.

Місце для висадки: Захищене від вітрів та протягів місце. Сонцелюбна рослина. Ідеальним вважаються місця з інтенсивною інсоляцією у першій половині дня, а другу його половину вони затінені.

Ґрунт: Слабокислі добре дреновані родючі легкі грунти.

Морозостійкість: Морозостійка. USDA 5. Витримує до -30°С. Серед сортів з квітами темного забарвлення  найбільш морозостійка.

Висадка: Коренева система поверхнева, коріння м’ясисте і дуже вразливе. Рослина не витримує пересихання коріння. Саджанці, що мають закритий тип кореневої системи,  можна висаджувати на довільному етапі вегетації. Під час посадки необхідно не допускати травмування коренів. Обов’язкове мульчування пристовбурного кола (опад хвойних дерев, торф, за необхідності полив водою з оцтом або лимонною кислотою).

Деталізований опис:

Опис: Магнолія Дженні — компактний кущ, що має вузьку крону. Потребує регулярного, але не надмірного поливу.

Листя: Після цвітіння рослину вкривають великі зелені шкірясті листочки, що мають елептичну форму та загострений кінчик.

Квіти: Тюльпаноподібні надзвичайно ароматні квіти довжиною до 18 см та темно-рубінового забарвлення рясно вкривають рослину до розкривання листя. Колір квітів зберігається до їх опадання. Цвітіння триває майже місяць і припадає на квітень-травень. Друга хвиля цвітіння приходиться на кінець літа, його рясність залежить від умов догляду (підживлення). Рослини цього сорту можуть зацвісти на 2-3 рік життя, що знову ж таки залежить від догляду.

Грунт:  Слід уникати вирощування на важких сильно зволожених грунтах. Кальцієфоб.

Нагороди: Виставка International Plant (2011 р.) Премія Новозеландського інституту садівництва (2014 р.)

Варіанти назви: Форзиція середня “Варієгата”, Форзиція проміжна/варієгата,

Форсиция Вариегата (російська); Forsythia Variegata (англійська); Forsycja Variegata (польська), Forsythia x intermedia “Variegata” (лат.) 

Походження назви: Назва рослини «Форзиція» походить від імені шотландського ботаніка Вільяма Форсайта, який був одним з засновників Королівського садівницького товариства та головним садівником Кенсінгтонського палацу. «Варієгата» вказує на різнокольорові листя рослини​.

Ареал розповсюдження та екологія: Форзиції походять зі східної Європи та східної Азії, але сорт Variegata може рости в різних кліматичних умовах. Основна особливість — яскраве різнокольорове листя. Невибаглива  до умов догляду. Це декоративний кущ, який може рости як невелике дерево. 

Форма:  Прямостоячий чагарник з плотною кроною та жорсткими гілками.

Максимальні розміри: Висота/діаметр — 1-3/1,5-2 м. Розміри залежать від умов вирощування​​.

Обрізка: Добре піддається формуючій обрізці, завдяки чому можна підтримувати необхідну форму та розміри.

Місце для висадки: Рослину рекомендується висаджувати на  відкритих добре освітлених ділянках. 

Ґрунт: Основною вимогою є добра дренованість грунтів.

Морозостійкість: Форзиція Variegata відома своєю морозостійкістю. USDA зона морозостійкості 5. Хоча кінчики гілок можуть підмерзати, вони швидко відновлюються. Щоб вберегти молоді рослини взимку рекомендується пізно восени пригнути до землі та накрити лапником чи спанбодом. 

Висадка: Ями для висадки повинні мати розміри 50x50x60 см, щоб кореневий ком був на глибині 30-40 см після.

Деталізований опис:

Опис: Форсиція Variegata — це декоративний кущ із різнокольоровим листям та яскраво-жовтими квітками, що цвітуть на початку весни, перш ніж з’являються листя. Цей сорт не такий популярний, як звичайна форзиція, але він відомий своєю красою та може бути чудовим доповненням до вашого саду. Використовується в групових посадках, а також для створення живоплотів.

Листя: Ярко-зеленого забарвлення в центрі з золотисто-жовтою облямівкою по краю прості продовгуваті з зубчиками листя на осінь змінюють забарвлення на пурпурно-фіолетове.

Квіти: Насичено жовті колокольчасті квіти з’являються навесні до появи листя. Вони зібрані в суцвіття. Цвітіння починається у квітні-травні  та триває приблизно 3 тижні. Для рясного цвітіння потрібно добре сонячне освітлення.

Грунт:  До складу грунтів невибаглива, основною вимогою є їх добра дренованість.

Варіанти назви: Вейгела квітуча Нана Пурпуреа, Вейгела флоріда Нана Пурпуреа, Weigela florida “Nana Purpurea” (лат.)

Походження назви: Сорт зобов’язаний своєю назвою темно-фіолетовому забарвленню листя.

Ареал розповсюдження та екологія: В природних умовах вейгела росте в Японії та північному Китаї​. Вейгела Нана Пурпуреа — це достатньо новий сорт, що ідеально підходить для прикраси садів та інших зелених зон. Рослина з мінімальними вимогами до вирощування та догляду. Вологолюбна рослина, але не витримує застою води та тривалого перезволоження. Повільноростучій сорт, річний приріст як в гору, так і в ширину складає 0,1-0,15м.

Форма: Кустарник з шаровидною кроною.

Максимальні розміри: Висота/діаметр — 0,5-1/1,5-2 м

Обрізка: Потребує санітарної обрізки.

Місце для висадки: Надає перевагу відкритим сонячним містам, можлива легка півтінь. Нана Пурпуреа висаджена в тіні поступово втрачає свою привабливість. Погано цвіте та сповільнює свій ріст. Рослина може бути висаджена на рабатках, тропках або виступати солітером на газонах, поруч із будівлями.

Ґрунт: Основна вимога до грунту — його добра дренованість. 

Морозостійкість: Висока, 4 зона. Молоді рослини потребують укриття.

Висадка: Рослини необхідно висаджувати в березні-квітні після закінчення нічних заморозків. Висаджувати в осени не слід, т.я. рослини погано приживаються. Коренева шийка повинна знаходитися на рівні рунту. Після висадки грунт ущільнюють, а рослину необхідно полити.

Деталізований опис:

Опис: Вейгела Нана Пурпуреа листопадний, компактний чагарник, що має густу крону та красиво цвіте. Невибагливий та витривалий. Декоративності додають не тільки листя, 

Листя: Широкоелептичні листя  розташовані на пагонах супротивно, довго не опадають восени. Забарвлення залежить від умов освітлення і коливається від пурпурно-зеленого до червоно-коричневого. 

Квіти: Колокольчасті  3-4 см квіти мають насичений рожевий колір, всередині світло-рожеві. Рослина цвіте двічі. Основна хвиля найбільш масового цвітіння припадає на червень-липень, друга хвиля більш тривала, але не така інтенсивна — кінець літа — вересень.

Варіанти назви: Вейгела “Крила Вогню”, Weigela florida “Wings of Fire” (лат.)

Походження назви:  Назва «Wings of Fire» відображає яскраве забарвлення листя рослини, що нагадує полум’я.

Ареал розповсюдження та екологія: “Крила Вогню” — досить молодий сорт. Він був виведений у 2000 р. Приваблює не стільки своїм  цвітінням, скільки листям, що протягом вегетації змінюють своє забарвлення від зелених до червоних та бронзових.

Форма: Напівкулястий кущ

Максимальні розміри:  Висота/ширина — 1,2-1,5/1,2-1,5 м​.

Обрізка: Завдяки формуючій обрізці можна підтримувати необхідну висоту та форму рослини.

Місце для висадки: Сонячне або напівтіньове місце. Ідеально підходить для висадки у громадських зелених зонах або як терасна рослина в декоративному горщику​.

Ґрунт: Будь-який добре дренований грунт

Морозостійкість:  Зона USDA 4. ​

Висадка: Закрита коренева система — весь безморозний період, закрита коренева система — весна, осінь.

Деталізований опис:

Опис:  ​Вейгела ‘Wings of Fire’ — це вид групи вічнозелених чагарників. Рослина стійка до вітру та дощу, швидко росте, потребує не високого рівня обслуговування та має гарну розгалуженість.  Це один з найпопулярніших літньо-квітучих чагарників.

Листя: Вейгела ‘Wings of Fire’ має великі, широкі листи, що постійно змінюють колір: зелено-коричневий під час розпускання, бронзовий — протягом весни, світло-зелений — на початку літа, пурпурно-червоні — з середини літа і протягом осені. Перед опаданням на добре освітлених ділянках листя стає вино-червоним.

Квіти: Рожеві  маленькі лілієподібні квіти, що з’являються на початку літа, зібрані у суцвіття на минулорічних пагонах. Цвіте двічі за сезон: перше цвітіння припадає на травень-червень, друге — на серпень-вересень.

Грунт:  Рекомендується будь-який добре дренований грунт

Варіанти назви: Спірея білларда “Тріумфанс”, Таволга Тріумфанс, Spiraea x billardii «Triumphans», Spiraea pseudosalicifolia “Triumphans”, Spiraea menziesii “Triumphans” (лат.)

Походження назви: Назва походить від латинського Spiraea, яке, в свою чергу, пов’язане з давньогрецьким словом «spira», що означає спіраль, завдяки спіральній формі квіткових грон. Термін «Triumphans» може вказувати на тріумфальний, привабливий вигляд квітів.

Ареал розповсюдження та екологія: Цей сорт є гібридом між Спіреєю верболистною (Spiraea salicifolia) та Спіреєю дугласа (Spiraea douglasii). Природний ареал розповсюдження батьківських форм: Спірея верболиста — помірний пояс Євразії, Спірея дугласа — західна частина Північної Америки. Сорт характеризується посухо- та морозостійкістю. Стійкий до умов забруднення. Швидкоростучий — 20-30 см за вегетативний період.

Форма: Це кущова рослина, що має прямостоячі стебла і формує пишну крону. Максимальні розміри: висота/ширина — 2-2,5/2,5 м

Обрізка: Щорічно в кінці зими або на початку весни рекомендується сильна обрізка, при якій усі гілки скорочуються до основи рослини, залишаючи кілька дюймів з бруньками для регенерації. 

Місце для висадки: Рослина віддає перевагу повному сонцю (6 або більше годин сонячного світла на день)​. На добре освітлених ділянках демонструє найкращі результати цвітіння. Тіньовитривала.

Ґрунт: Найкраще росте на вологих, кислих родючих ґрунтах​.

Морозостійкість: Рослина морозостійка і може вирощуватися в зонах від 3 до 8 за системою USDA

Висадка: Висадка рослин з контейнерів можлива на будь-якому етапі вегетативного періоду. Для рослин з відкритою кореневою системою оптимальний термін висаджування —  осінь або весна.

Деталізований опис:

Опис: Спірея Тріумфанс — листопадний витривалий високорослий чагарник. Формує хащі, т.я. розмножується кореневими відростками. Рослина особливо приваблива в період цвітіння. Спірею можна висаджувати як окремий кущ або використовувати для живоплоту

 Листя: Листя зеленого кольору, трохи зазубрені, розташовані на темних стеблах

Квіти: З 2-ої половини літа на рослині з’являється  багато густих 20-ти сантиметрових конусоподібних темно-рожевих суцвіть. Рослина тішить квітами до перших заморозків. Важкі суцвіття нахиляють пагони і кущ набуває вигляду кольорового фонтану.

Грунт:  Вологий, кислий ґрунт є оптимальним для цього виду спіреї​

Варіанти назви: Пухироплідник калинолистий Атропурпуреа, Physocarpus opulifolius Atropurpurea (лат.)

Походження назви: Назва пухироплідник сформована з двох давньогрецьких коренів “пухир” та “плід”.  

Ареал розповсюдження та екологія: Належить до родини Розові. В природі пухироплідник зустрічається в Північній Америці, Східній Азії. Швидкоростуча рослина.

Невибагливий.

Форма: напівкуляста

Максимальні розміри: висота/діаметр — 2/1 м

Обрізка: Регулярна формуюча та санітарна обрізки. В молодому віці потребує регулярної формуючої обрізки. Навесні гілки обрізають на ⅓.

Місце для висадки: Сонячні ділянки, але добре почуває себе в півтіні і навіть тіні. 

Ґрунт: Невибагливий до складу. Не переносить грунтів з надмірним зволоженням.

Морозостійкість: Можливе підмерзання в суворі зими.

Висадка: В залежності від умов вирощування саджанців рослину можна висаджувати або в будь який безморозний період (закрита коренева система), або навесні чи краще восени (відкрита коренева система).

Деталізований опис:

Опис: Листопадний чагарник. Пагони прямостоячі, в молодому віці темно-червоного забарвлення, вигнуті. На старих кора відшаровується досить широкими смугами. Посухостійкий. Стійкий до забруднення повітря та ґрунтів.

Листя: Мають яйцеподібну форму, трохи зморшкуваті, 3-х або 5-ти лопасні, довжиною від 3 до 7 см. Нагадують за формою калинові листя. Забарвлення фіолетово-червоне.

Квіти: Цвіте у червні-липні. Квіти білі або блідо-рожеві, зібрані в суцвіття щиток напівкруглої форми.  

Варіанти назви: Туя західна Чемпіон, туя Маленький Чемпіон, туя шароподібна Літл Чемпіон, туя куляста Літл Чемпіон,  Thuja occidentalis Little Champion (лат.)

Походження назви: 

Ареал розповсюдження та екологія: Природний ареал — південно-східна Канада та пініч США. Сорт був виведений (1935 р.) в канадському розпліднику Мак-Коннела. Завдяки високій морозостійкості широко використовується в ландшафтному дизайні в помірній зоні. Темпи росту середні та залежать від умов вирощування. Молоді рослини ростуть швидко, але після досягнення 0,5 м висоти рослина швидкість росту загальмовується і  крона рослини поступово стає шароподібною. Середньорічний приріст складає 8-12 см.

Форма: шароподібна крона.

Максимальні розміри: висота/діаметр — 1,5-2/1,5  м. 10-ти річні рослини виростають до 1 м в висоту та ширину.

Обрізка: Добре реагує на формуючу обрізку, що дозволяє підтримувати необхідні розміри рослини.

Місце для висадки: Тіньовитривала рослина, проте добре росте на освітлених ділянках.

Ґрунт: Родючі слабокислі, добре дреновані та зволожені грунти. 

Морозостійкість: зона морозостійкості 4.

Висадка: Можлива протягом усього безморозного періоду для рослин з закритою кореневою системою, для рослин з відкритою кореневою системою — весна або осінь.

Деталізований опис:

Опис: Вічнозелений хвойний карликовий кущ з компактною густою шаровидною кроною. Крону формують густі, короткі пагони. Коренева система поверхнева, потужна. Потребує регулярного помурного поливу, може переносити короткочасні посухи. Добре підходить для оформлення садів різного розміру.

Хвоя: З весни до осені має світло-зелене забарвлення, взимку — буро-коричнева. Луската, розташована на пагонах густо.

Варіанти назви: Ялівець середній Mint Julep, Ялівець пфітцеріана Мінт Джулеп, Juniperus media Mint Julep,  Juniperus pfitzeriana Mint Julep (лат.)

Ареал розповсюдження та екологія: Сорт є результатом схрещування ялівця козацького та ялівця китайського. Швидкоростучий (щорічний приріст висота/діаметр — 0,1/0,15 м). Використовується як для солітерних, так і групових посадок. Має сильний м’ятний аромат, що робить сорт незамінним в дизайні рекреаційних територій.

Форма: Широка розлога крона.

Максимальні розміри: висота/діаметр — 1,5-2/2-4 м

Обрізка: Санітарна обрізка навесні та за необхідністю влітку.

Місце для висадки: Світлолюбний. Надає перевагу відкритим, добре освітленим ділянкам. Витримує легку напівтінь. При сильному затінені втрачають декоративність.

Ґрунт: Невибагливий до родючості ґрунтів. Необхідний дренаж.

Морозостійкість: Витримує до -32°С. Молоді рослини потребують укриття. Наприкінці зими — початку весни необхідно захищати від сонячних опіків.

Висадка: Розміри посадкової ями вдвічі більші за розміри земляного кома. Обов’язково створюється не менше ніж 20-ти сантиметровий дренажний шар.  Перед висадкою рослину добре поливають. Висаджену рослину засипають попередньо підготовленною грунтовою сумішшю торф/дернова земля/пісок — 2/1/1. Коренева шийка не заглиблюється. Пристовбурове коло необхідно ущільнити та ретельно полити. Мульчують за допомогою тирси або торфу (шар до 10 см завтовшки).

Деталізований опис:

Опис: Вічнозелений густий розлогий кущ. Має дугоподібні гілки, що спрямовані вгору під кутом 45° по відношенню до землі. Посухостійкий, але потребує поливу та вечірнього обприскування під час літньої засухи.

Хвоя: Мяка, луската, яскраво-зеленого кольору.

Шишки: У 2-3 річних рослин з’являються багаточисельні шишкоягоди, що мають темно-синє забарвлення та вкриті сизуватим нальотом. Отруйні!   

Грунт:  Оптимальними є пухкі, слабокислі суглинки.