Тис Repandens

Варіанти назви: Тис ягідний Репанденс,Taxus baccata “Repandens” (лат.)

Походження назви: 

Ареал розповсюдження та екологія: Тис Репанденс у 1887 р. був представлений на ринку американською компанією Парсонс (США). Повільноростуча форма Тису ягідного, середньорічний приріст — 5 см.

Форма: крона сланка, в молодому віці — пірамідальна

Максимальні розміри: Висота/діаметр — 0,8-1/до 3 м. В 10-ти річному віці розміри складають  0,5/1,5 м.

Обрізка: Санітарна обрізка. Для надання необхідної форми застосовується формуюча обрізка.

Місце для висадки: Надзвичайно тіньовитривала рослина. Найкраще росте в півтіні, добре почуває себе як на сонці, так і при сильному затінені.

Ґрунт: Потребує родючого легкого грунту добре зволоженого, багатого на кальцій та перегній. Рослини висаджені на бідних, піщаних, кислих та сухих грунтах погано розвиваються та хворіють.

Морозостійкість: USDA 5-6. Молоді рослини потребують укриття на зиму.

Висадка: Найкращій час для пересадки — весна, після стабілізації температури та зникнення загрози зворотних заморозків. Також можна пересаджувати ці рослини в кінці серпня — вересні. Найкраще приживаються саджанці з закритою кореневою системою. Посадкові ями готуються заздалегідь, забезпечуються 20-ти сантиметровим шаром дренажу. Їх діаметр повинен бути вдвічі більший за діаметр земляного кому повинен, глибина — 50-70 см.  Коренева шийка рослини повинна знаходитись на рівні грунту. При груповій висадці рослини розміщують на відстані не менше ніж 0,5 м одна від одної.

Деталізований опис:

Опис: Тис Репанденс — вічнозелена, чагарникова, одна з найбільш повільноростучих декоративних рослин. Довгі скелетні гілки відростають від стовбура майже під прямим кутом. Поступово щільна багатоярусна крона широко розростається. Рослини висаджені на сухих грунтах та сонячних місцях необхідно обприскувати вечері або зранку. Взимку не втрачає свого забарвлення. Має потужну поверхневу кореневу систему. Кора гладка, тонка, луската змінює своє забарвлення з віком: у молодих рослин — зеленувата, далі стає помаранчево-червоною і коричневою. Деревина плотна та жорстка.

Увага! Всі частини рослини отруйні, за винятком яскраво-червоного солодкого на смак принасінника (аріллус). Рослина отруйна для худоби та коней.

Хвоя: Не має аромату. Злегка зігнута з загостреними верхівками, сплюснута, м’яка хвоя (довжина 2-3 см) тримається на пагонах 6-8 років. Верхня її сторона блискуча темно-зеленого кольору,  нижня — більш бліда, матова.

Плоди: Ягодоподібні, червоного кольору плоди залишаються на рослині протягом усієї зими.  Складаються з насінини та желеподібного принасінника.

Розмноження: Дводомна рослина, тому плоди утворюються тільки на жіночих екземплярах. Чоловічі “квіти” мають жовте забарвлення, округлі, з’являються восени в пазухах хвої. Жіночі “квіти” малопомітні. Цвітіння припадає на квітень-травень. Плоди дозрівають у вересні-жовтні. 

Грунт:  Надаєперевагу плодородним, добре проникним родючим грунтам. Не витримує тривалого затоплення.