Category: Рослини

Варіанти назви: Ялівець горизонтальний Blue Chip, Ялівець горизонтальний Блю Чіп, Juniperus squamata “Blue Chip”, Juniperus horizontalis Blue Chip (лат.)

Походження назви:

Ареал розповсюдження та екологія: Автор сорту селекціонер A.M. Jensen (Данія). Ялівець Блю Чіп був виведений у 1940 р. Це карликова вічнозелена хвойна рослина, що має інтенсивне забарвлення сизо-синього кольору. Темпи росту не великі, так щорічно рослина наростає в висоту 2-3 см, а в ширину — 10-20 см. Коренева система поверхнева, тому не переносить застою води. Посуховитривалий. Як і всі ялівці має чудові фітонцидні властивості.

Форма: Грунтопокривна, сланка, не симетрична. В молодому віці рослини мають шароподібну форму.

Максимальні розміри: Висота/діаметр — 0,3/1-1,5 м.

Обрізка: З метою підтримання необхідної висоти та форми використовують формуючу обрізку.

Місце для висадки: Ідеальними для існування є добре освітлені або напів затінені ділянки.

Ґрунт: Добре дреновані грунти незалежно від їх складу.

Морозостійкість: Стійкий до низьких температур. USDA 4 (-28,9 ÷-34,4°С).

Висадка: Найкраще переносять пересадку в молодому віці. Саджанці з контейнерів можна висаджувати протягом усього безморозного періоду, з відкритою кореневою системою — весною або осінню.

Деталізований опис:

Опис: Сорт Blue Chip відрізняє невибагливість до умов догляду та висока витривалість. Це ошатна компактна рослина, що густо вкрита голковидною хвоєю. Скелетні гілки сланкі, на них густо розташовані підняті вгору короткі пагони.

Хвоя: Завдяки зміні кольору в різні періоди забезпечує високу декоративність рослини протягом року. Навесні-влітку вона сизо-блакитна, восени та зимою — бура, лілова або бузкова. На вигляд хвоїнки короткі не більше 0,5 см, лускаті, голковидні.

Шишки: Плодоносить рідко, утворює дрібні шишко-ягоди до 0,6 см в діаметрі.

Нагороди: Премія AGM була присуджена на міжнародній виставці у 2004 р. (Варшава)

Ялівець Голден Карпет

Варіанти назви: Ялівець горизонтальний Golden Carpet, Ялівець горизонтальний Голден Карпет, Juniperus Golden Carpet (лат.)

Походження назви: В перекладі Golden Carpet означає “золотий килим”, таким чином назва відображає зовнішній вигляд рослини.

Ареал розповсюдження та екологія: Витримує умови міського забруднення. Морозостійкий, світлолюбний. Сорт характеризується повільним ростом до 10 см в ширину та на 1-2 см в гору на рік. Має поверхневу кореневу систему з добрим розгалуженням.

Форма: Почвопокривний, сланкий.

Максимальні розміри: Висота/діаметр — 0,3-0,4/2 м.

Обрізка: У разі необхідності можливі формуюча та санітарна обрізки.

Місце для висадки: Найкраще сортові особливості забарвлення проявляються в умовах інтенсивної інсоляції, в тіні хвоя втрачає золотистий колір і набуває зеленого.

Ґрунт: Потребує помірно зволожених добре дренованих грунтів, до їх складу невибагливий.

Морозостійкість: USDA 4 (-28,9 ÷-34,4°С).

Висадка: Найкращі терміни висадки рослин з відкритою кореневою системою — весна або осінь, з закритою — будь-який безморозний період. З метою створення ефекту великого килиму рослини висаджують по 3 на 1 м².

Деталізований опис:

Опис: Вічнозелена грунтопокривна хвойна рослина. Розростається завдяки пагонам що стеляться по землі та здатні укорінюватися.

Хвоя: Насиченого жовто-зеленого кольору хвоя має невеликі розміри та лускоподібну форму.

Шишки: Дуже рідко утворюються схожі на ягоди невеликі (5-6 мм) шишки, що мають округлу форму та темно-синє забарвлення.

Горобина на штамбі

Варіанти назви: Горобина звичайна червона Пендула, штамб; Гороби́на звича́йна, штамб; Sorbus aucuparia (лат.)

Ареал розповсюдження та екологія: Має середні темпи росту (до 35 см/рік). Не вибаглива до умов догляду. Потребує поливу в посушливий період. Майже не страждає від хвороб та шкідників.

Форма: Штамб, крона широка, плакуча

Максимальні розміри: На розміри впливає висота на якій було зроблено щеплення. Рослини можуть сягати 2-6 м в висоту та 4-5 м в діаметрі.

Обрізка: Формуюча та санітарна обрізка проводиться ранньою весною.

Місце для висадки: Добре освітлені або напів затінені ділянки, в тіні втрачає декоративного вигляду. Посухостійка

Ґрунт: Не вибаглива до родючості грунту

Морозостійкість: USDA 4 (-28,9 ÷-34,4°С)

Висадка: Рослини з закритою кореневою системою можна висаджувати протягом безморозного періоду, з відкритою — навесні або восени.

Деталізований опис:

Опис: Горобина на штамбі має ажурну крону, що формується гнучкими гілками спрямованими до землі. Декоративності дереву додають дивовижні вигини гілок.

Листя: Непарноперисті, складні листя (до 20 см) мають темно-зелене забарвлення, що восени змінюється на помаранчево-червоне.

Квіти: Зібрані в суцвіття щиток білі ароматні 5-ти пелюсткові квіти з’являються наприкінці травня — червні.

Плоди: Як і в усіх Трояндових дозрілий плід яблуко має яскраво-червоний колір, діаметром до 1 см. Тримається на гілках майже всю зиму. Смак гіркий або терпкий, після заморожування стає гіркувато-кислим.

Сосна Кримська

Варіанти назви: сосна Палляса, сосна Палласова, Pinus nigra ssp. pallasiana

Походження назви: Носить ім’я відомого натураліста 18 сторіччя П.С.Палласа

Ареал розповсюдження та екологія: Донедавна Сосна кримська розглядалася як самостійний вид, згідно сучасної систематики вона є підвидом Сосни чорної. Природний ареал існування — Балкани, о.Крит, о.Кіпр, кримські гори, Мала Азія, Закавказзя. Невибаглива до складу грунтів, має швидкі темпи росту, посухостійка. Середній щорічний приріст складає 10-15 см. Вітростійка, завдяки глибокій кореневій системі. Стійка до міських умов. Невибаглива в догляді.

Форма: Спочатку широко-яйцевидна, з віком — парасольковидна.

Розміри: Висота/диаметр — 20-30/4-6 м, в 10-ти річному віці — 1,5-2/0,7-0,8 м.

Обрізка: Не потребує формуючої обрізки, тільки санітарної. Можна формувати штамбові форми.

Місце для висадки: Добре освітлені ділянки, сонцелюбива. В тіні втрачає свою декоративність, хворіє. Показники кислотності грунту коливаються в межах 6,0 – 8,0 (слабокислі-слаболужні).

Ґрунт: Потребує добре дренованих грунтів, може рости на вапняках та піщаниках, занадто родючі садові грунти можуть пригнічувати рослину.

Морозостійкість: Витримує морози до -31°С, але молоді рослини потребують укриття на зиму.

Висадка: Рослини з відкритою кореневою системою пересаджують восени, навесні та на початку літа. В посадковій ямі заздалегідь створюють 20 см дренажний шар. Грунт повинен бути піщаний або супіщаний, при невідповідній кислотності додають 300 г вапна для його розкислення. Найкраще пересаджування витримують молоді рослини. Кореневу шийку рослини розташовують на рівні грунту.

Деталізований опис:

Опис: Декоративна, хвойна, вічнозелена рослина. Гілки розташовуються горизонтально. Пагони в молодому віці мають жовто-коричневе забарвлення, стовбур та старі скелетні гілки чорного кольору вкрита глибокими борознами.

Хвоя: Жорстка та колюча, темно-зеленого забарвлення блискуча хвоя довжиною 8-18 см має незначний вигин. Хвойні пучки в які зібрані хвоїнки (2 шт.) обгорнуті плівкою, що має коричневе забарвлення яке згодом сіріє. Кожна хвоїнка тримається на дереві 4-5 років.

Шишки: Яйцевидно-конічні, блискучі, коричневого забарвлення сидячі шишки розташовані або групами (2-4), або поодинці та мають розміри довжина/ширина — 5-10/4-6 см. Дозрівання триває майже 3 роки. Насіння крупне та світле.

Грунт: Природні стації характеризуються сухими, в основному щебнистими або кам’янистими вапняковими, піщаними грунтами.

Магнолія Джордж Генрі Керн

Варіанти назви: Магнолія гібридна Джордж Генрі Керн, Магнолія гібридна “George Henry Kern”, Magnolia “George Henry Kern”, Magnolia stellata “George Henry Kern” (лат.)

Походження назви: Носить ім’я сина автора сорту.

Ареал розповсюдження та екологія: Сорт створений в розпліднику “Вайомінг” (штат Огайо, США) результаті гібридизації Магнолії зірчастої (Magnolia stellata) та сорту Нігра Магнолії лілієквіткової (Magnolia liliiflora). Автор сорту Джордж Генрі Керн. Рослини гармонійно поєднали в собі найкращі властивості батьківських форм — стійкість та забарвлення квітів.

Форма: Широко-пірамідальна.

Максимальні розміри: Висота/діаметр — 2-3/1-1,5 м.

Обрізка: Рекомендується тільки у випадку необхідності, але проводити її необхідно в короткі терміни після цвітіння (не пізніше місяця) щоб не заважати закладці квіткових бруньок.

Місце для висадки: Добре освітлені, особливо в першій половині дня, чи напівтінисті ділянки захищені від протягів та вітрів (особливо взимку).

Ґрунт: Помірно зволожений, легкий, добре дренований та родючий крунт зі слабо-кислими та кислими показниками рН.

Морозостійкість: USDA 6. Витримує до -26°С.

Висадка: Поверхнева коренева система потребує помірно зволоженого та родючого поверхневого шару грунту. Тому посадкову яму необхідно заповнювати відповідною сумішшю. Також важливо мульчувати пристовбурне коло, щоб запобігти пересиханню та промерзанню грунту, а також полегшити боротьбу з бур’янами.

Деталізований опис:

Опис: Магнолія Джордж Генрі Керн вирізняється серед інших сортів повільними темпами росту, тривалістю та рясністю цвітіння, морозостійкістю. Це листопадне дерево з бікольоровими квітами.

Листя: На сильно розгалужених гілках великі (довжина/ширина — 6-10/5 см) зеленого кольору листя розташовані почергово. Їх форма зворотно-яйцеподібна або еліптична.

Квіти: Розпускання квітів починається до появи листя. Квіти мають відмінне забарвлення наружної та внутрішньої частини віночка: зовні — фіолетово-рожевий чи бузковий, всередині — білий. В діаметрі квіти сягають 8 см і формуються 8-10 пелюстками. Цвітіння припадає на квітень-травень і триває до появи листя. Поодинокі квіти можуть з’являтися у липні, але, як правило, вони не розкриваються.

Плід: 5-6 сантиметрові плоди з’являються у вересні та представляють собою зібрану листівку циліндричної форми.Розмноження: Насінневе, живцеве та щепленням.

Магнолія Санрайз.

Варіанти назви: Магнолия Sunrise, Магнолія гібридна Санрайз, Магнолія Суланжа Санрайс, блюдцеподібна магнолія, китайська магнолія, Magnolia× Soulange’a Sunrise (лат.)

Походження назви: Санрайз перекладається як схід сонця, назва дана від забарвлення квітки — кремово-білі вони мають рожево-червоні смуги на кожному пелюстку, завдяки чому складається враження, що квітка освітлена променями сонця.

Ареал розповсюдження та екологія: Молодий сорт (2009 р.) китайської селекції. Сорт представлений листопадними чагарниками. Має середні або повільні темпи росту. Невибагливий в догляді.

Форма: Компактний, конусовидна крона.

Максимальні розміри: Висота/діаметр — 1,5-3/1-2 м (для 10-ти річних рослин).

Обрізка: Добре реагує на формуючу та санітарну обрізки, але проводит їх необхідно протягом місяця після оцвітання.

Місце для висадки: Для посадки Магнолії Санрайз необхідно вибрати захищені від вітру та протягів ділянки, бажано на підвищеннях. Також бажано захистити рослини від прямої сонячної інсоляції, найкраще підійдуть місця з розсіяним сонячним світлом чи легкою півтінню.

Ґрунт: Сорт надає перевагу пухким помірно зволоженим, добре дренованим родючим грунтам. Погано почуває себе в місцях де застоюється волога.

Морозостійкість: USDA 5 (витримує від -23 до -29°С). Перші 2-3 роки після посадки саджанці потребують утеплення взимку, для дорослих рослин достатньо вкривати пристовбурні кола.

Висадка: Рослини в групах повинні висаджуватися на відстані 2-3 м одна від одної.

Деталізований опис:

Опис: Листопадне дерево або чагарник. В разі дотримання всіх вимог по відношенню цього сорту до грунту, освітленості тощо основним заходом з догляду є своєчасний полив. До 5-ти річного віку рослини потребують щотижневого помірного поливу.

Необхідно пам’ятати, що як і всі магнолії сорт має дуже вразливу поверхневу кореневу систему, тому боротьба з бур’янами проводиться обережно. В період вегетації потрібні підживлення.

Листя: Після розкривання квітів починає з’являтися широкі листя, що мають зворотно-яцеподібну форму та зелене забарвлення. Восени истя жовтіє.

Квіти: Сорт цвіте у квітні-травні. Квіти мають келихоподібну форму, направлені вгору, довго тримаються на гілках та стійкі до весняних заморозків. Ароматні. Пелюстки кремово-білі з рожево-фіолетовою смугою.

Грунт: Основні вимоги — висока родючість та проникність, помірна зволоженість, кислі та нейтральні показники рН.

Магнолія Вулкан

Варіанти назви: Магнолія Vulcan, Магнолія гібридна Вулкан, Magnolia Vulcan (лат.)

Походження назви: Сорт отримав назву завдяки рясному цвітінню, що забезпечують велетенські рубіново-фіолетові квіти. Рослини негативно ставляться до вітру та протягів.

Ареал розповсюдження та екологія: Новий (1990 р.) сорт новозеландської селекції, автор Фелікс Журі. Світлолюбива рослина.

Форма: Пірамідально широка, розлога крона, у молодому віці пірамідальна

Максимальні розміри: Висота/діаметр — 4-5/2-3 м.

Обрізка: Формуюча та санітарна обрізка проводиться за потреби але протягом місяця після цвітіння. Виконання цих робіт в більш пізні терміни призведе до втрати рясного цвітіння на наступний рік.

Місце для висадки: Ділянки з доброю сонячною інсоляцією та розташовані за межами тіні від великих дерев. В жаркі сонячні дні, особливо молоді рослини, потребує помірних ранішніх поливів.

Ґрунт: Родючі, легкі грунти, з слабокислими, а також нейтральними показниками рН. Добре ростуть на пагорбах, але не витримують перезволоження або пересушування субстрату.

Морозостійкість: USDA 5. Потрібне укриття молодих рослин на зиму.

Висадка: Рекомендується висаджувати на затишних ділянках. При травмуванні коріння рослина хворіє і може загинути. Прополку бур’янів здійснюють обережно, щоб не травмувати коріння, що близько розташоване до поверхні землі.

Деталізований опис:

Опис: Листопадні середньорослі дерева або чагарники. Ростуть вертикально. Для цього сорту притаманні пізні строки цвітіння та неповторний аромат.

Листя: Великі, видовжені, зеленого кольору протягом весни-літа, на осінь жовтіют і до зими опадають.

Квіти: Віночок великих (до 25 см) келиховидних квіток утворенний 12 вигнутими назовні пелюстками, що мають на початку розпускання бутонів рожеве забарвлення, яке поступово змінюється на пурпурно-рубінове. Цвітіння припадає на квітень-травень, але починається пізніше ніж у інших сортів

Магнолія Юлан

Варіанти назви: Магнолія гола Юлан, Магнолія оголена “Yulan”, Magnolia denudata “Yulan” (лат.). Попередня назва Magnolia heptapeta (лат.).

Походження назви: Родова назва дана на честь французького ботаніка Пьєра Маньоля (1638-1715), а denudata або гола вказує на те, що цвітіння починається до появи листя.

Ареал розповсюдження та екологія: Культивується вже не одне тисячоліття (з 618 р. до н.е.), китайські художники відтворювали її на порцелянових виробах, шовку, свитках тощо. Сонцелюбна рослина. Не переносить протяги та сильні вітри. Потребує достатнього простору для свого розвитку. Надає перевагу місцям біля водойм. Серед необхідних умов вирощування слід назвати регулярний помірний полив протягом усього періоду вегетації та підживлення. Стійка до забруднення.

Форма: У дорослої рослини широко-пірамідальна.

Максимальні розміри: Висота/діаметр — 7-12/8 м.

Обрізка: Не потребує формуючої обрізки, за необхідності проводять санітарну обрізку відразу ж після цвітіння, т.я. в подальшому закладаються квіткові бруньки.

Місце для висадки: Сонцелюбна рослина. Найкраще почувається на добре освітлених в першій половині дня ділянках, що в другу половину дня знаходяться в тіні.

Ґрунт: Кальцієфоб. Потрібні легкі, помірно зволожені, слабокислі чи нейтральні, добре проникні родючі грунти.

Морозостійкість: USDA 5-8. Дорослі рослини витримують до -25°С, молоді взимку потребують укриття агротканиною.

Висадка: При висадці не слід заглиблювати рослину занадто глибоко, т.я. її корені розташовуються близько до поверхні грунту, обов’язкове мульчування пристовбурного кола. Видалення бур’янів треба проводити обережно, щоб не травмувати коріння.

Деталізований опис:

Опис: Магнолія Юлан — листопадне дерево або кущ. Коренева система поверхнева.

Листя: Форма листової пластини коливається від овальної до зворотньо яйцевидної, довжина сягає до 15 см. В період вегетації листя має зелене забарвлення, що восени змінюється на жовте.

Квіти: Цвітіння рослин цього сорту припадає на квітень-травень і починається з 6-7 року життя. Ефектні чашкоподібні квіти білого кольору довжиною 8 см рясно вкривають дерево до появи листя. Грунт: Рівномірно зволожений грунт, високий вміст гумусу, рН — нейтральна або лужна, добра дренованність.

Магнолія Дженні

Варіанти назви: Магнолія “Genie”, Магнолія суланжа Джені, Magnolia ”Genie”, Magnolia soulangeana Genie (лат.)

Походження назви: Магнолія отримала свою назву у 1703 р. на честь П. Маньоля.

Ареал розповсюдження та екологія: Магнолія Дженні — гібридний сорт, виведений селекціонером Вансом Хупером (Нова Зеландія) внаслідок схрещування Магнолії Суланжа (Magnolia soulangeana) та Магнолії лілієцвітної “Нігра” (Magnolia liliiflora “Nigra”). Швидко росте — в молодому віці (до 50 см/рік) і поступово уповільнює їх до 15-20 см/рік.

Форма: Крона вузька, гілляста,компактна.

Максимальні розміри: Висота/діаметр — 3/1,5 м.

Обрізка: Формуючої стрижки не потребує, т.я. має охайну крону. За необхідністю здійснюється санітарна обрізка.

Місце для висадки: Захищене від вітрів та протягів місце. Сонцелюбна рослина. Ідеальним вважаються місця з інтенсивною інсоляцією у першій половині дня, а другу його половину вони затінені.

Ґрунт: Слабокислі добре дреновані родючі легкі грунти.

Морозостійкість: Морозостійка. USDA 5. Витримує до -30°С. Серед сортів з квітами темного забарвлення найбільш морозостійка.

Висадка: Коренева система поверхнева, коріння м’ясисте і дуже вразливе. Рослина не витримує пересихання коріння. Саджанці, що мають закритий тип кореневої системи, можна висаджувати на довільному етапі вегетації. Під час посадки необхідно не допускати травмування коренів. Обов’язкове мульчування пристовбурного кола (опад хвойних дерев, торф, за необхідності полив водою з оцтом або лимонною кислотою).

Деталізований опис:

Опис: Магнолія Дженні — компактний кущ, що має вузьку крону. Потребує регулярного, але не надмірного поливу.

Листя: Після цвітіння рослину вкривають великі зелені шкірясті листочки, що мають елептичну форму та загострений кінчик.

Квіти: Тюльпаноподібні надзвичайно ароматні квіти довжиною до 18 см та темно-рубінового забарвлення рясно вкривають рослину до розкривання листя. Колір квітів зберігається до їх опадання. Цвітіння триває майже місяць і припадає на квітень-травень. Друга хвиля цвітіння приходиться на кінець літа, його рясність залежить від умов догляду (підживлення). Рослини цього сорту можуть зацвісти на 2-3 рік життя, що знову ж таки залежить від догляду.

Грунт: Слід уникати вирощування на важких сильно зволожених грунтах. Кальцієфоб.

Нагороди: Виставка International Plant (2011 р.) Премія Новозеландського інституту садівництва (2014 р.)

Тис Summergold

Варіанти назви: Тис ягідний Summergold, Тис ягідний Саммерголд, Тис європейський Саммерголд, Тис Літнє золото Taxus baccata Summergold (лат.)

Походження назви: Сорт отримав назву завдяки золотистому забарвленню хвої влітку.

Ареал розповсюдження та екологія: Тис ягідний Саммерголд — декоративний, компактний, вічнозелений кущ. Має невисокі темпи росту, середній щорічний приріст коливається від 5 до 10 см. При створенні сприятливих умов демонструє високу тривалість життя. Морозостійкий. Витривалий, переносить міські умови.

Форма: подушкоподібна, кущова

Максимальні розміри: висота/діаметр — 1/1,5 м.

Обрізка: Завдяки формуючій обрізці можна надавати будь-якої форми та висоти.

Місце для висадки: Сорт добре росте на сонячних ділянках, стійкий до сонячних опіків. Найкраще почувається в місцях з легкою півтінню.

Ґрунт: Потребує добре дренованих, родючих лужних або нейтральних ґрунтів. Не витримує кислих грунтів та застою води.

Морозостійкість: USDA зона морозостійкості 5.

Висадка: Вимоги висадки такі ж як і для інших представників тисів.

Деталізований опис:

Опис: Вічнозелена рослина, подушковидною кроною, що сформована густорозгалуженними гілками.

Увага! За виключенням плодів всі частини рослини отруйні як для людини, так і для худоби та коней.

Хвоя: Серповидна, загострена хвоя густо розташована на гілках і має довжину до 3 см. Її колір змінюється протягом року: влітку він золотисто-жовтий, а взимку — зеленувато-коричневий.

Шишки: Рослина дводомна, тобто є жіночі і чоловічі екземпляри. Плоди — округлі червоні ягоди з’являються у вересні-жовтні тільки на жіночих рослинах, під час цвітіння їхні “квітки” майже непомітні. Плодоносіння рясне.

Тис Repandens

Варіанти назви: Тис ягідний Репанденс,Taxus baccata “Repandens” (лат.)

Походження назви:

Ареал розповсюдження та екологія: Тис Репанденс у 1887 р. був представлений на ринку американською компанією Парсонс (США). Повільноростуча форма Тису ягідного, середньорічний приріст — 5 см.

Форма: крона сланка, в молодому віці — пірамідальна

Максимальні розміри: Висота/діаметр — 0,8-1/до 3 м. В 10-ти річному віці розміри складають 0,5/1,5 м.

Обрізка: Санітарна обрізка. Для надання необхідної форми застосовується формуюча обрізка.

Місце для висадки: Надзвичайно тіньовитривала рослина. Найкраще росте в півтіні, добре почуває себе як на сонці, так і при сильному затінені.

Ґрунт: Потребує родючого легкого грунту добре зволоженого, багатого на кальцій та перегній. Рослини висаджені на бідних, піщаних, кислих та сухих грунтах погано розвиваються та хворіють.

Морозостійкість: USDA 5-6. Молоді рослини потребують укриття на зиму.

Висадка: Найкращій час для пересадки — весна, після стабілізації температури та зникнення загрози зворотних заморозків. Також можна пересаджувати ці рослини в кінці серпня — вересні. Найкраще приживаються саджанці з закритою кореневою системою. Посадкові ями готуються заздалегідь, забезпечуються 20-ти сантиметровим шаром дренажу. Їх діаметр повинен бути вдвічі більший за діаметр земляного кому повинен, глибина — 50-70 см. Коренева шийка рослини повинна знаходитись на рівні грунту. При груповій висадці рослини розміщують на відстані не менше ніж 0,5 м одна від одної.

Деталізований опис:

Опис: Тис Репанденс — вічнозелена, чагарникова, одна з найбільш повільноростучих декоративних рослин. Довгі скелетні гілки відростають від стовбура майже під прямим кутом. Поступово щільна багатоярусна крона широко розростається. Рослини висаджені на сухих грунтах та сонячних місцях необхідно обприскувати вечері або зранку. Взимку не втрачає свого забарвлення. Має потужну поверхневу кореневу систему. Кора гладка, тонка, луската змінює своє забарвлення з віком: у молодих рослин — зеленувата, далі стає помаранчево-червоною і коричневою. Деревина плотна та жорстка.

Увага! Всі частини рослини отруйні, за винятком яскраво-червоного солодкого на смак принасінника (аріллус). Рослина отруйна для худоби та коней.

Хвоя: Не має аромату. Злегка зігнута з загостреними верхівками, сплюснута, м’яка хвоя (довжина 2-3 см) тримається на пагонах 6-8 років. Верхня її сторона блискуча темно-зеленого кольору, нижня — більш бліда, матова.

Плоди: Ягодоподібні, червоного кольору плоди залишаються на рослині протягом усієї зими. Складаються з насінини та желеподібного принасінника.

Розмноження: Дводомна рослина, тому плоди утворюються тільки на жіночих екземплярах. Чоловічі “квіти” мають жовте забарвлення, округлі, з’являються восени в пазухах хвої. Жіночі “квіти” малопомітні. Цвітіння припадає на квітень-травень. Плоди дозрівають у вересні-жовтні.

Грунт: Надаєперевагу плодородним, добре проникним родючим грунтам. Не витримує тривалого затоплення.

Тис середній Hilli

Варіанти назви: Тис Хіллі, Taxus media “Hillii” (лат.)

Походження назви:

Ареал розповсюдження та екологія: Цей сорт вдалося отримати внаслідок схрещування Тиса звичайного (Тaxus baccata) та Тиса гострокінцевого (Тaxus cuspidata). Відрізняється повільним ростом. Вітро- та морозостійкий.

Форма: Колоновидна

Максимальні розміри: Висота/діаметр — 3-5/2-3,5 м. Середній щорічний приріст висота/діаметр — 10-15/10 см.

Обрізка: Добре переносить формуючу обрізку.

Місце для висадки: Тіньовитривалий, тому добре почуває себе як на залитих сонцем ділянках, так і при сильному затінені.

Ґрунт: Однаково добре почуває себе в кислих та лужних грунтах. Особливістю сорту є те, що в добре укорінені рослини витримують сильну зволоженість грунтів. Перший рік після висаджування потребує добре дренованого грунту.

Морозостійкість: Витримує до -34°С.

Висадка: Рослину належить висаджувати так само, як і інші хвойники. При створенні живоплоту слід висаджувати 2-3 рослини на метр.

Деталізований опис:

Опис: Переважна більшість рослин цього сорту має деревовидну форму, рідко — чагарникову. Не утворюють плодів. Здатні до самовідновлення та омолодження.

УВАГА! Всі частини рослини сильно отруйні, окрім плодів, що мають червоне забарвлення, але цей сорт плодів не утворює. Рослина отруйна для тварин.

Хвоя: Куст повністю, навіть нижні гілки, вкритий зеленою блискучою хвоєю, що набуває золотистого відтінку в осінньо-зимовий період. Довжина/ширина хвої складає 2-2,2/2,5 мм.

Шишки: Особливістю сорта є те, що не утворює плодів.

Грунт: Невибагливий. Росте на грунтах будь-якого типу.

Форзиція Варієгата

Варіанти назви: Форзиція середня “Варієгата”, Форзиція проміжна/варієгата,

Форсиция Вариегата (російська); Forsythia Variegata (англійська); Forsycja Variegata (польська), Forsythia x intermedia “Variegata” (лат.)

Походження назви: Назва рослини «Форзиція» походить від імені шотландського ботаніка Вільяма Форсайта, який був одним з засновників Королівського садівницького товариства та головним садівником Кенсінгтонського палацу. «Варієгата» вказує на різнокольорові листя рослини.

Ареал розповсюдження та екологія: Форзиції походять зі східної Європи та східної Азії, але сорт Variegata може рости в різних кліматичних умовах. Основна особливість — яскраве різнокольорове листя. Невибаглива до умов догляду. Це декоративний кущ, який може рости як невелике дерево.

Форма: Прямостоячий чагарник з плотною кроною та жорсткими гілками.

Максимальні розміри: Висота/діаметр — 1-3/1,5-2 м. Розміри залежать від умов вирощування.

Обрізка: Добре піддається формуючій обрізці, завдяки чому можна підтримувати необхідну форму та розміри.

Місце для висадки: Рослину рекомендується висаджувати на відкритих добре освітлених ділянках.

Ґрунт: Основною вимогою є добра дренованість грунтів.

Морозостійкість: Форзиція Variegata відома своєю морозостійкістю. USDA зона морозостійкості 5. Хоча кінчики гілок можуть підмерзати, вони швидко відновлюються. Щоб вберегти молоді рослини взимку рекомендується пізно восени пригнути до землі та накрити лапником чи спанбодом.

Висадка: Ями для висадки повинні мати розміри 50x50x60 см, щоб кореневий ком був на глибині 30-40 см після.

Деталізований опис:

Опис: Форсиція Variegata — це декоративний кущ із різнокольоровим листям та яскраво-жовтими квітками, що цвітуть на початку весни, перш ніж з’являються листя. Цей сорт не такий популярний, як звичайна форзиція, але він відомий своєю красою та може бути чудовим доповненням до вашого саду. Використовується в групових посадках, а також для створення живоплотів.

Листя: Ярко-зеленого забарвлення в центрі з золотисто-жовтою облямівкою по краю прості продовгуваті з зубчиками листя на осінь змінюють забарвлення на пурпурно-фіолетове.

Квіти: Насичено жовті колокольчасті квіти з’являються навесні до появи листя. Вони зібрані в суцвіття. Цвітіння починається у квітні-травні та триває приблизно 3 тижні. Для рясного цвітіння потрібно добре сонячне освітлення.

Грунт: До складу грунтів невибаглива, основною вимогою є їх добра дренованість.

Вейгела Нана Пурпуреа

Варіанти назви: Вейгела квітуча Нана Пурпуреа, Вейгела флоріда Нана Пурпуреа, Weigela florida “Nana Purpurea” (лат.)

Походження назви: Сорт зобов’язаний своєю назвою темно-фіолетовому забарвленню листя.

Ареал розповсюдження та екологія: В природних умовах вейгела росте в Японії та північному Китаї. Вейгела Нана Пурпуреа — це достатньо новий сорт, що ідеально підходить для прикраси садів та інших зелених зон. Рослина з мінімальними вимогами до вирощування та догляду. Вологолюбна рослина, але не витримує застою води та тривалого перезволоження. Повільноростучій сорт, річний приріст як в гору, так і в ширину складає 0,1-0,15м.

Форма: Кустарник з шаровидною кроною.

Максимальні розміри: Висота/діаметр — 0,5-1/1,5-2 м

Обрізка: Потребує санітарної обрізки.

Місце для висадки: Надає перевагу відкритим сонячним містам, можлива легка півтінь. Нана Пурпуреа висаджена в тіні поступово втрачає свою привабливість. Погано цвіте та сповільнює свій ріст. Рослина може бути висаджена на рабатках, тропках або виступати солітером на газонах, поруч із будівлями.

Ґрунт: Основна вимога до грунту — його добра дренованість.

Морозостійкість: Висока, 4 зона. Молоді рослини потребують укриття.

Висадка: Рослини необхідно висаджувати в березні-квітні після закінчення нічних заморозків. Висаджувати в осени не слід, т.я. рослини погано приживаються. Коренева шийка повинна знаходитися на рівні рунту. Після висадки грунт ущільнюють, а рослину необхідно полити.

Деталізований опис:

Опис: Вейгела Нана Пурпуреа листопадний, компактний чагарник, що має густу крону та красиво цвіте. Невибагливий та витривалий. Декоративності додають не тільки листя,

Листя: Широкоелептичні листя розташовані на пагонах супротивно, довго не опадають восени. Забарвлення залежить від умов освітлення і коливається від пурпурно-зеленого до червоно-коричневого.

Квіти: Колокольчасті 3-4 см квіти мають насичений рожевий колір, всередині світло-рожеві. Рослина цвіте двічі. Основна хвиля найбільш масового цвітіння припадає на червень-липень, друга хвиля більш тривала, але не така інтенсивна — кінець літа — вересень.

Вейгела вінгз оф Фаєр

Варіанти назви: Вейгела “Крила Вогню”, Weigela florida “Wings of Fire” (лат.)

Походження назви: Назва «Wings of Fire» відображає яскраве забарвлення листя рослини, що нагадує полум’я.

Ареал розповсюдження та екологія: “Крила Вогню” — досить молодий сорт. Він був виведений у 2000 р. Приваблює не стільки своїм цвітінням, скільки листям, що протягом вегетації змінюють своє забарвлення від зелених до червоних та бронзових.

Форма: Напівкулястий кущ

Максимальні розміри: Висота/ширина — 1,2-1,5/1,2-1,5 м.

Обрізка: Завдяки формуючій обрізці можна підтримувати необхідну висоту та форму рослини.

Місце для висадки: Сонячне або напівтіньове місце. Ідеально підходить для висадки у громадських зелених зонах або як терасна рослина в декоративному горщику.

Ґрунт: Будь-який добре дренований грунт

Морозостійкість: Зона USDA 4.

Висадка: Закрита коренева система — весь безморозний період, закрита коренева система — весна, осінь.

Деталізований опис:

Опис: Вейгела ‘Wings of Fire’ — це вид групи вічнозелених чагарників. Рослина стійка до вітру та дощу, швидко росте, потребує не високого рівня обслуговування та має гарну розгалуженість. Це один з найпопулярніших літньо-квітучих чагарників.

Листя: Вейгела ‘Wings of Fire’ має великі, широкі листи, що постійно змінюють колір: зелено-коричневий під час розпускання, бронзовий — протягом весни, світло-зелений — на початку літа, пурпурно-червоні — з середини літа і протягом осені. Перед опаданням на добре освітлених ділянках листя стає вино-червоним.

Квіти: Рожеві маленькі лілієподібні квіти, що з’являються на початку літа, зібрані у суцвіття на минулорічних пагонах. Цвіте двічі за сезон: перше цвітіння припадає на травень-червень, друге — на серпень-вересень.

Грунт: Рекомендується будь-який добре дренований грунт

Спірея Тріумфанс

Варіанти назви: Спірея білларда “Тріумфанс”, Таволга Тріумфанс, Spiraea x billardii «Triumphans», Spiraea pseudosalicifolia “Triumphans”, Spiraea menziesii “Triumphans” (лат.)

Походження назви: Назва походить від латинського Spiraea, яке, в свою чергу, пов’язане з давньогрецьким словом «spira», що означає спіраль, завдяки спіральній формі квіткових грон. Термін «Triumphans» може вказувати на тріумфальний, привабливий вигляд квітів.

Ареал розповсюдження та екологія: Цей сорт є гібридом між Спіреєю верболистною (Spiraea salicifolia) та Спіреєю дугласа (Spiraea douglasii). Природний ареал розповсюдження батьківських форм: Спірея верболиста — помірний пояс Євразії, Спірея дугласа — західна частина Північної Америки. Сорт характеризується посухо- та морозостійкістю. Стійкий до умов забруднення. Швидкоростучий — 20-30 см за вегетативний період.

Форма: Це кущова рослина, що має прямостоячі стебла і формує пишну крону. Максимальні розміри: висота/ширина — 2-2,5/2,5 м

Обрізка: Щорічно в кінці зими або на початку весни рекомендується сильна обрізка, при якій усі гілки скорочуються до основи рослини, залишаючи кілька дюймів з бруньками для регенерації.

Місце для висадки: Рослина віддає перевагу повному сонцю (6 або більше годин сонячного світла на день). На добре освітлених ділянках демонструє найкращі результати цвітіння. Тіньовитривала.

Ґрунт: Найкраще росте на вологих, кислих родючих ґрунтах.

Морозостійкість: Рослина морозостійка і може вирощуватися в зонах від 3 до 8 за системою USDA

Висадка: Висадка рослин з контейнерів можлива на будь-якому етапі вегетативного періоду. Для рослин з відкритою кореневою системою оптимальний термін висаджування — осінь або весна.

Деталізований опис:

Опис: Спірея Тріумфанс — листопадний витривалий високорослий чагарник. Формує хащі, т.я. розмножується кореневими відростками. Рослина особливо приваблива в період цвітіння. Спірею можна висаджувати як окремий кущ або використовувати для живоплоту

Листя: Листя зеленого кольору, трохи зазубрені, розташовані на темних стеблах

Квіти: З 2-ої половини літа на рослині з’являється багато густих 20-ти сантиметрових конусоподібних темно-рожевих суцвіть. Рослина тішить квітами до перших заморозків. Важкі суцвіття нахиляють пагони і кущ набуває вигляду кольорового фонтану.

Грунт: Вологий, кислий ґрунт є оптимальним для цього виду спіреї

Пухироплідник Атропурпуреа

Варіанти назви: Пухироплідник калинолистий Атропурпуреа, Physocarpus opulifolius Atropurpurea (лат.)

Походження назви: Назва пухироплідник сформована з двох давньогрецьких коренів “пухир” та “плід”.

Ареал розповсюдження та екологія: Належить до родини Розові. В природі пухироплідник зустрічається в Північній Америці, Східній Азії. Швидкоростуча рослина.

Невибагливий.

Форма: напівкуляста

Максимальні розміри: висота/діаметр — 2/1 м

Обрізка: Регулярна формуюча та санітарна обрізки. В молодому віці потребує регулярної формуючої обрізки. Навесні гілки обрізають на ⅓.

Місце для висадки: Сонячні ділянки, але добре почуває себе в півтіні і навіть тіні.

Ґрунт: Невибагливий до складу. Не переносить грунтів з надмірним зволоженням.

Морозостійкість: Можливе підмерзання в суворі зими.

Висадка: В залежності від умов вирощування саджанців рослину можна висаджувати або в будь який безморозний період (закрита коренева система), або навесні чи краще восени (відкрита коренева система).

Деталізований опис:

Опис: Листопадний чагарник. Пагони прямостоячі, в молодому віці темно-червоного забарвлення, вигнуті. На старих кора відшаровується досить широкими смугами. Посухостійкий. Стійкий до забруднення повітря та ґрунтів.

Листя: Мають яйцеподібну форму, трохи зморшкуваті, 3-х або 5-ти лопасні, довжиною від 3 до 7 см. Нагадують за формою калинові листя. Забарвлення фіолетово-червоне.

Квіти: Цвіте у червні-липні. Квіти білі або блідо-рожеві, зібрані в суцвіття щиток напівкруглої форми.

Лохина Блюкроп

Варіанти назви: Лохина високоросла Bluecrop, Лохина високоросла Блюкроп, Чорниця культурна Блюкроп, Vaccinium Bluecrop (лат.)

Ареал розповсюдження та екологія: Сорт отриманий американськими селекціонерами у 1934 р. внаслідок схрещування декількох сортів лохини GM-37 (Jersey x Pioneer) x CU-5 (Stanley x June). З 1952 р. широко розповсюджується завдяки високим сортовим характеристикам: висока врожайність, морозостійкість, висока адаптивність до різних кліматичних умов. Еталон для інших сортів лохини.

Форма: крона розлога

Максимальні розміри: висота/ширина — 1,5-2/1,7-2 м

Обрізка: Добре піддається формуючій обрізці, тому можна підтримувати необхідну висоту та форму.

Місце для висадки: Сонячні ділянки, легка півтінь.

Ґрунт: Добре дреновані кислі (рН 3,5-5) грунти з вмістом гумусу не менше 3,5%

Морозостійкість: Витримує морози до -30÷-36°С.

Висадка: Контейнерні рослини протягом усього безморозного періоду.

Деталізований опис:

Опис: Листопадний чагарник, що має прямі розгалужені пагони. Плодоношення з 3-4 року життя рослини, ягоди дозрівають у ІІ-ІІІ декаді липня, плодоношення триває від липня до початку серпня (30-40 днів). Сорт, що характеризується високою врожайністю (6-9 кг/кущ). Коріння знаходиться в поверхневих шарах грунту (до 40 см). Мичкувата коренева система без кореневих волосків.

Листя: Цільнокрайні, темно-зеленого забарвлення, овальної видовженої форми (довжина/ширина — 8/4 см), загострені на кінці, з короткими черешками. Поверхня гладка, блискуча. Молоді листя мають білувато-зелене забарвлення, восени червоніють.

Квіти: Кінці пагонів вкриті суцвіттями з 8-10 невеликих за розмірами (до 1 см) білих або блідо-рожевих квіток. Форма — дзвіночок.

Плоди: Великі (діаметр до 2,2 см, маса 1,5-2,5 г) округлої трохи приплюснутої форми кисло-солодкі ягоди синього забарвлення, вкриті восковим нальотом світло-блакитного кольору.

Грунт: Сорт потребує помірного зволоження грунту, при надмірному зволоженні та тривалому затопленні рослини гинуть.

Туя літл Чемпіон

Варіанти назви: Туя західна Чемпіон, туя Маленький Чемпіон, туя шароподібна Літл Чемпіон, туя куляста Літл Чемпіон, Thuja occidentalis Little Champion (лат.)

Походження назви:

Ареал розповсюдження та екологія: Природний ареал — південно-східна Канада та пініч США. Сорт був виведений (1935 р.) в канадському розпліднику Мак-Коннела. Завдяки високій морозостійкості широко використовується в ландшафтному дизайні в помірній зоні. Темпи росту середні та залежать від умов вирощування. Молоді рослини ростуть швидко, але після досягнення 0,5 м висоти рослина швидкість росту загальмовується і крона рослини поступово стає шароподібною. Середньорічний приріст складає 8-12 см.

Форма: шароподібна крона.

Максимальні розміри: висота/діаметр — 1,5-2/1,5 м. 10-ти річні рослини виростають до 1 м в висоту та ширину.

Обрізка: Добре реагує на формуючу обрізку, що дозволяє підтримувати необхідні розміри рослини.

Місце для висадки: Тіньовитривала рослина, проте добре росте на освітлених ділянках.

Ґрунт: Родючі слабокислі, добре дреновані та зволожені грунти.

Морозостійкість: зона морозостійкості 4.

Висадка: Можлива протягом усього безморозного періоду для рослин з закритою кореневою системою, для рослин з відкритою кореневою системою — весна або осінь.

Деталізований опис:

Опис: Вічнозелений хвойний карликовий кущ з компактною густою шаровидною кроною. Крону формують густі, короткі пагони. Коренева система поверхнева, потужна. Потребує регулярного помурного поливу, може переносити короткочасні посухи. Добре підходить для оформлення садів різного розміру.

Хвоя: З весни до осені має світло-зелене забарвлення, взимку — буро-коричнева. Луската, розташована на пагонах густо.

Ялівець Мінт Джулеп