Archives

Походження назви: 

Ареал розповсюдження та екологія: Туя Мірям є новим сортом, що був створений на основі сорту Туї Даніка  в Нідерландах. Має дуже повільні темпи росту — 4-6 см/рік. Рослина має золотисто-зелене забарвлення, а в зимовий період набуває бронзового.

Форма: Куляста. 

Максимальні розміри: висота/діаметр —  0,8 /0,8 м в дорослому віці та 0,4/0,3-0,4 м в 10 річному віці

Обрізка: 

Місце для висадки: Сонячні ділянки. При недостатності освітлення нахиляється в бік світла та набуває світло-салатового забарвлення.

Ґрунт: Надає перевагу родючим, добре дренованим з помірним зволоженням грунтам. Не вибаглива до показників кислотності грунтів. При пересихання грунту може втрачати хвою.

Морозостійкість: Висока але рекомендується прикривати крону молодих рослин агроволокном білого кольору взимку та на початку весни.

Висадка: Необхідно забезпечити не менш ніж 15-ти см шар дренажу. Глибина посадкової ями 60-80 см в залежності від кому. Можна приготувати земляну суміш в составі пісок/торф/дерновий грунт та співвідношенні 1:1:2. Оптимальною є кислотність грунту 5,0-6,5. Після посадки потребує регулярного поливу та дощування.

Деталізований опис:

Опис: Вічнозелена карликова рослина, що добре підійде для оформлення садів різного розміру. Гілки туї Мірям розгалужені та спрямовані вертикально, розміщені на стовбурі плотно.

Хвоя: Вертикально розташована та має золотисто-зелений колір, що взимку змінюється на коричнево-золотистий.

Розмноження: Вегетативне

Варіанти назви: Туя західна “Даніка”, Thuja occidentalis “Danica” (лат).

Походження назви: Була вирощена з насіння Йенсеном А.Р. у 1948 р. (Данія).

Ареал розповсюдження та екологія: Батьківщиною Туї західної є східна частина Північної Америки. Туя Даніка найбільш широко розповсюджена у світі серед шароподібних туй. Її вирощують у багатьох країнах завдяки декоративним якостям та стійкістю до різних кліматичних умов. Це вічнозелений  карликовий кустарник з повільними темпами росту. Має хвою строкатого забарвлення, що надає йому декоративності.

Форма: шароподібна, крона компактна та густа.

Максимальні розміри: висота/діаметр — 0,5-0,8/1 м.  Щорічний приріст  висота/ширина 4-5/3-4 см.

Обрізка: Не є обов’язковою, але може бути виконана для підтримання форми або для стимулювання росту. За потреби можлива санітарна обрізка.

Місце для висадки: Туя Даніка віддає перевагу сонячним або напівтінистим місцям. На добре освітлених ділянках крона стає більш плотною та яскравою.

Ґрунт: Віддає перевагу добре дренованим, вологим, але не заболоченим родючим грунтам. Не вибаглива до кислотності грунту.

Морозостійкість: Туя Даніка відома своєю морозостійкістю та може витримувати низькі температури.  Зона 5.

Висадка: Висадка відбувається відповідно до стандартних рекомендацій для хвойних рослин, з урахуванням відстані між рослинами для забезпечення достатнього місця для росту. Потребує укриття з кінця лютого до кінця березня з метою запобігання появі льодової лінзи щоб уникнути випалювання внутрішньої частини крони рослини. Якщо така лінза утворилася необхідно обсипати її землею або торфом.

Деталізований опис:

Опис: Туя Даніка — це карликовий сорт туї західної, що характеризується повільним ростом, кулястою формою та густою зеленою хвоєю. Стійка до загазованості повітря, різких коливань температур та весняних заморозків. Використання в ландшафтному дизайні широке: від оформлення балконів та терас до створення не високих живоплотів та бордюрів тощо.

Хвоя: Хвоя має темно-зелений колір з золотистим відтінком, особливо в зимовий період.

Грунт: Туя Даніка віддає перевагу родючим, добре дренованим грунтам.

Варіанти назви: Бересклет Форчуна, Euonymus fortunei (лат.)

Походження назви:  Назва дана на честь шотландського ботаніка Роберта Форчуна, який займався вивченням азіатської флори та завіз цю рослину до Європи у 1907 р.

Ареал розповсюдження та екологія: Природний ареал — Східна Азія, але широко вирощується в якості декоративної рослини в Європі, Північній та Південній Америці, Африці, Океанії.  Багаторічний вічнозелений сланкий або плетистий чагарник. Невибагливий до умов вирощування.

Форма: повзуча або плетиста.

Максимальні розміри: Висота — до 0,6 м для сланких форм та 2-3 метри для плетистих, ширина — до 3 метрів.

Обрізка: Рекомендується регулярна обрізка для формування крони та підтримання декоративності, а також санітарні. Пестролисті форми можуть вистрілювати пагони з листками зеленого забарвлення іх необхідно обовязково видаляти. За допомогою обрізки можна формувати “бонсай”. 

Місце для висадки: Сонячні або півтіністі ділянки. В умовах затінення може втрачати декоративність листя.

Ґрунт: Невибагливий до грунту, але віддає перевагу добре дренованим, родючим грунтам.

Морозостійкість: Досить морозостійка рослина (до -24 С), але в холодних регіонах потребує укриття на зиму. Зона 6.

Висадка: Висаджується в відкритий грунт весною або восени.

Деталізований опис:

Опис: Бересклет Форчуна вічнозелений сланкий кущ, густо вкритий листям за яким майже не видно пагонів. Пагони гнучкі, добре вкорінюються. Ця рослина широко використовується для оформлення садів і парків, завдяки своїй декоративності та здатності добре адаптуватися до різних умов середовища. Деякі сорти можна використовувати як кімнатні.

Листя: Листя темно-зелені, блискучі, можуть мати різнобарвні облямівки.  Овальні або еліптичні, з гострими вершинами, довжина до 5 см.

Квіти: Невеликі, зеленуваті, зібрані в суцвіття. Побачити цвітіння можна рідко.

Насіння: Червоні ягоди з’являються після цвітіння.

Розмноження: переважно вегетативне.

Варіанти назви: Ялівець горизонтальний Принц Уельський, Juniperus horizontalis Prince of Wales (лат.)

Походження назви: 

Ареал розповсюдження та екологія: Сорт досить старий, був виведений у 1931 році в Канаді (провінція Альберта)  WallesleyaWhite. Росте повільно, щорічний приріст в висоту становить 1 см, а в ширину — 5-7 см.

Форма: Карликовий чагарник, грунтопокривний, сланкий.

Максимальні розміри:висота/діаметр — 0,1-0,2/2,-2,5 м. 10 річна рослина має висоту 0,2 м. 

Обрізка: Формуюча та санітарна.

Місце для висадки: Відкриті сонячні місця або невелика півтінь, підвищені ділянки для уникнення заболочування.

Ґрунт: Не вибаглив до складу. Не виносить перезволоженні грунти.

Морозостійкість: Висока, витримує температуру до -30С.

Висадка: Необхідно обирати ділянки з низьким заляганням грунтових вод та відсутністю ризику підтоплення. Саджанці, що вирощені в контейнері, можна висаджувати незалежно від сезону року, окрім періоду замерзання грунту.

Деталізований опис:

Опис: Цей карликовий сорт вирізняється повільними темпами росту, значною щільністю. У дорослих рослин густі гілки лежать одна на одній. 

Хвоя: Луската, зелена влітку з блакитним відтінком, щільно прилягає до пагонів. В зимовий період набуває бронзового забарвлення.

Шишки:  Шишкоягоди, інша назва — ялівцеві ягоди, мають сірувато-блакитне забарвлення, вкриті сизим нальотом. Форма кулі, м’ясисті.

Грунт: Росте навіть на бідних сухих грунтах. Потребує добре дренованих грунтів.

Варіанти назви: Ялина на штамбі форми Кейбаб, Picea pungens «Kaibab» (лат.)

Походження назви: Назва «Кейбаб» може походити від регіону Кейбаб у штаті Аризона, США.

Ареал розповсюдження та екологія: Росте в помірному кліматі. 

Щорічний приріст становить 8-10 см. Гілки жорсткі, відростають під прямим кутом від стовбура. 

Форма: Штамб. Без обрізки конічної форми.

Максимальні розміри: Висота штамбової форми до 2 м. Обмежується формуючою обрізкою.  

Обрізка: Формуюча та санітарна

Місце для висадки: Відкрите сонячне місце або напівтінь

Ґрунт: Потребує добре дренованого, родючого грунту з нейтральною або слабокислою реакцією.

Морозостійкість: Має високу морозостійкість. Не потерпає від весняних заморозків.

Висадка: Висадка проводиться в весняний або осінній періоди, при цьому слід забезпечити достатній простір для росту та розвитку рослини.

Деталізований опис:

Опис: Красива вічнозелена хвойна рослина, що має майже горизонтально та густо розташовані гілки. За декоративними характеристиками займає 2 місце серед блакитних ялин. Добре підходить для садів малих розмірів, озеленення патіо, створення змішаних композицій тощо. 

Хвоя: Рослина вкрита  густою 10-12 мм хвоєю, що має злегка серпоподібну форму та сріблясто блакитний колір. Хвойний покрив рослини густий.

Розмноження: Вегетативне. Якщо підщепа отримана внаслідок насіннєвого розмноження іі колір може бути як зеленим, так і блакитним або сріблясто-синім.

Грунт:  Потребує добре дренований, родючий грунт для оптимального росту та розвитку.

Варіанти назви: Ялина звичайна Баррі/Беррі, Ялина європейська Баррі/Беррі, Канонська ялина, Abies balsamea var. phanerolepis (лат.)

Походження назви: Назва «Ялина Баррі» походить від імені американського ботаніка Перрі Баррі, який відіграв значну роль у вивченні та класифікації рослин Північної Америки. 

Ареал розповсюдження та екологія: Ялина Баррі є рідкісним варіантом ялини бальзамічної, що росте в гірських районах східної частини Північної Америки. Світлолюбна, має середні вимоги до зволоження, досить стійка до ураження шкідниками.

Форма: Ця ялина має круглу форму у молодому віці та конічну форму з рівномірно зростаючими гілками у зрілому.

Максимальні розміри:  Ялина Баррі — сорт з повільними темпами росту, так, у  віці 10 років  у висота сягає до 0,5-0,7 м, а у 30 річному віці її висота не перевищує 2 м та діаметру 1,5 м.

Обрізка: Обрізка не є обов’язковою, але може бути виконана для формування крони або видалення пошкоджених гілок.

Місце для висадки: Ялина Баррі віддає перевагу сонячним або напівтіньовим місцям.

Ґрунт: Дерево віддає перевагу супісчаним та суглинистим добре дренованим кислим або слабокислим ґрунтам.

Морозостійкість:  Ялина Баррі є морозостійким деревом і може витримати температури до -35С. Рослина потребує укриття в молодому віці.

Висадка: В залежності від умов вирощування саджанців  рекомендується висаджувати: рослини з відкритою кореневою системою навесні або восени, рослини з закритою кореневою системою протягом усього періоду, коли грунт не замерзає. Необхідно забезпечити добре дренованований ґрунт та достатньо місця для росту дерева.

Деталізований опис:

Опис: Ялина Баррі — красиве вічнозелене дерево з пірамідальною формою крони та темно-зеленою хвоєю.

Хвоя: Хвоя ялини коротка (до 1 см), густа, темно-зелена з сріблястим відливом, спрямована вперед і вгору.

Шишки: Шишки циліндричної форми, синього або фіолетового кольору, коли вони молоді, і коричневі, коли дозрівають.

Грунт: Для висадки рекомендується використовувати кислий, вологий, добре дренований ґрунт.

Варіанти назви: Ялинка голуба колюча Кайбаб, Picea Pungens Glauca Kaibab (лат.)

Походження назви: 

Ареал розповсюдження та екологія: Природний ареал розповсюдження — Північна Америка. Характеризується високою вітро-, морозо- та посухостійкістю, а також стійка до різних видів забруднення, тому ідеально підходить до висаджування в містах. Має тривалий термін життя — до 300 років.

Форма: в молодому віці крона асиметричної форми, завдяки густо розташованим гілкам поступово формується широко-колоновидна

Максимальні розміри: висота/діаметр 6-8/2-3 м

Обрізка: Позитивно ставиться до обрізки, завдяки чому можна надавати будь-якої форми, навіть створювати почвопокривний варіант.

Місце для висадки: Сонячні ділянки, не потерпає від сонячних опіків. При вирощуванні в півтіні спрямовує ріст на подовження гілок, тому набуває більш пухнастого вигляду.

Ґрунт: Не вибаглива для складу грунтів. Потребує мульчування. Страждає надмірного зволоження, позитивно ставиться до добре дренованих грунтів.

Морозостійкість: Висока, витримує до -38С, стійка до пізніх заморозків.

Висадка: Як і інші хвойники, ялину блакитну можна висаджувати протягом усього року, крім періоду промерзання грунту, якщо саджанці мають закриту кореневу систему. В такому випадку посадкову яму роблять більшою за розмір контейнера у 1,5-2 рази. Кореневу шийку розміщують на рівні землі. Рослини з закритою кореневою системою висаджують навесні та восени.

Деталізований опис: 

Опис: Ялина Кейбаб — хвойне, вічнозелене дерево, яке вирізняється не вибагливістю до умов існування.В перші роки рослини ростуть повільніше (вгору — 8-15 см, 8 см в ширину  за рік), але в подальшому щорічний приріст збільшується, так 0,3-0,5 м на рік вгору і 0,1-0,2 м в ширину після досягнення 10-12 річного віку. Декоративна як в групових , так і поодиноких посадках. Підходить до садових ділянок різного розміру — від маленьких до великих. Може вирощуватись як різдвяна і новорічна ялина у відкритому грунті або контейнері. Хвоя: Голки довжиною 10-12 мм та діаметром 1 мм, мають трохи серповидну форму та сріблясто-блакитне забарвлення. Хвоя колюча та густа. При вирощуванні в напівтіні сріблясто-блакитний колір може змінюватись на темно-зелений.

Варіанти назви: Ялина канадська  Дейзі Уайт/Вайт, Ялина сиза Дейзі Уайт/Вайт,  Picea glauca Daisy’s White (лат.)

Походження назви: Сорт був названий ім’ям онуки господаря питомника.  

Ареал розповсюдження та екологія:  Дейзі Вайт зобов’язаний своїй появі природній мутації, що з’явилася у бельгійському пітомнику (1979 р.) на одному з сіянців  ялини канадської Коніки. Має весняний та літній прирісти. Сорт вирізняє оригінальне забарвлення: навесні молода хвоя дуже світла, майже біла, поступово вона жовтіє і вже в червні набуває зеленого кольору. Хвоя літнього приросту виключно зелена. Також на забарвлення хвої впливають умови вирощування рослини.

Форма: Крона конічна.

Максимальні розміри: висота/ширина — 1,5/0,8 м

Обрізка: З метою підтримання необхідної форми та висоти проводять формуючу стрижку.

Місце для висадки: Сонячні ділянки, легка півтінь

Ґрунт: Добре дреновані кислі або слабокислі помірно родючі грунти.

Морозостійкість: витримує морози до -30 С. 

Висадка: Саджанці з закритою кореневою системою можна висаджувати в грунт протягом року, виключаючи періоди промерзання землі. Якщо коренева система відкрита оптимальними термінами висадки є рання весна або осінь.

Деталізований опис:

Опис: Рослину вирізняє карликова форма з повільними темпами росту. Так, десятирічні дерева не перевищують 1 м в висоту. Вирізняється строкатим забарвленням, що особливо проявляється при вирощуванні на сонячних ділянках. Для запобіганню опіків наприкінці зими — на початку весни з південної сторони необхідно притіняти від прямих сонячних променів.

Хвоя: Ніжна, коротка (до 1 см), м’яка, здатна змінювати забарвлення не тільки від періоду року, а й умов вирощування.

Шишки: Поява шишок спостерігається дуже рідко.

Варіанти назви: Купрессоципарис Лейланда  Gold  Чупа-чупс, Cupressocyparis Leylandii (лат.)

Походження назви: Купрессоципарисовик Лейланда — гібрид, що утворився в результаті випадкового схрещування Кипариса великоплідного (Cupressus macrocarpa) та Кипарисовика нутканського (Chamaecyparis nootkatensis) в англійському маєтку Лейланд на початку 20 століття.   

Ареал розповсюдження та екологія: Цей гібрид дав цілий ряд сортів, що використовуються в ландшафтному дизайні. Усі вони характеризуються високою стійкістю до переважної більшості захворювань хвойних рослин, а також посухо- та вітростійкістю. До складу ґрунтів та кліматичних умов мало вибагливі.

Форма: шароподібна

Максимальні розміри: висота 1,7 м. 

Обрізка: Потребує систематичної обрізки для підтримання форми.

Місце для висадки: Сонце, можлива напівтінь.

Ґрунт: Надає перевагу слабокислим грунтам з добрим дренажем та, в цілому, може рости на будь-яких за складом грунтах.   

Морозостійкість: витримує морози до -17 градусов.

Висадка: Для кращої приживаємості після висадки бажано купувати саджанці з закритою кореневою системою. В молодому віці потребують укриття на зиму.

Деталізований опис:

Опис:  Хвойна вічнозелена рослина з густою симетричною кроною, здатна до швидкого росту. До вологи середньо вимоглива.

Хвоя:  Густа, лускоподібна хвоя щільно прилягає до пагонів. Від стовбура до кінчика забарвлення хвої змінюється від зеленого до золотистого. 

Шишки: Невеликі не більше 2-х см в діаметрі шишки. 

Грунт: Дреновані родючі грунти забезпечують найкращі показники росту та розвитку рослини.

Варіанти назви: Кедр ліванський Sargentii, Кедр ліванський плакучий Sargentii,  Cedrus Libani Sargentii Stam (лат.)

Ареал розповсюдження та екологія: Карликовий сорт плакучої форми був виведений селекціонерами з Японії. Характеризується невисокими вимогами до умов догляду та посадки. Має повільні темпи росту, так, десятирічна рослина може сягати метрової висоти.

Форма: штамб, плакуча.

Максимальні розміри: висота/ширина — 1/1,2-1,5 метри. На висоту штамбової форми впливає висота підщепи.

Обрізка: Добре реагує на формуючу обрізку. Можливо формування рослини за рахунок згинання молодих гілок.

Місце для висадки: Віддає перевагу тінистим ділянкам, не бажано потрапляння прямих сонячних променів. Потребує захисту від зимових вітрів.

Ґрунт: Підходять різні типи грунтів, навіть вапнякові. Коренева система уходить на глибину до 3 м. При перезволоженні можливо загнивання кореня. 

Морозостійкість: 5 зона морозостійкості. 

Висадка: весна, осінь.

Деталізований опис:

Опис: Ліванський кедр Sargentii — вічнозелене листопадне повільнозростаюче карликове дерево. Має щільно розташовані плакучі гілки. Посухостійкий.

Хвоя: Хвоя смарагдового забарвлення. Хвоїнки живуть до 2-х років і скидаються постійно, тому листопаду не помітно.

Шишки: бочкоподібні, коричневого кольору.

Грунт: До грунту рослина невибаглива, але полюбляє добре дреновані грунти.

Варіанти назви: кедр гімалайський Філін Блю, Cedrus deodara Feelin’ Blue (лат.)

Ареал розповсюдження та екологія: Вічнозелена хвойна рослина. Сорт виведений в Голландії. Крона формується гнучкими пагонами, що схиляються до низу, створюючи своєрідну ширму.

Форма: Ширококонусна. Є штамбові форми.

Максимальні розміри: висота — до 1,5 м (без опори) та  до 3 м (з опорою), ширина крони може сягати до 2 м. Річний приріст в ширину — до 30-40 см.

Обрізка: Форму крони можна формувати за бажанням.

Місце для висадки: Оптимальним є сонячне місце, але рослина витримує незначне затемнення. Не витримує високого рівня грунтових вод, але і негативно ставиться до пересихання грунту. Рекомендується використовувати цей кедр для поодиночних посадок або в садових композиціях разом з можжевельниками і туями.

Ґрунт: Не потребує спеціального складу грунтів, може рости як на пісних, так і на каменистих грунтах. Для більш повноцінного росту рекомендується використовувати родючі грунти.

Морозостійкість: Як і всі кедри характеризується високою морозостійкістю, витримує температуру до -27ºC.

Висадка: Для посадки бажано вибирати 3-х річні рослини. Посадкову яму необхідно робити вдвічі-тричі більшою за земляний ком. Покращує приживання саджанців додавання субстрату для хвойних дерев в посадкову яму, його необхідно змішати з грунтом у співвідношенні 1:1. Також, бажано внесення добрив для хвойників. Необхідно пам’ятати, що коренева шийка саджанця не повинна заглиблюватися. Оптимальними періодами для висадки вважаються весна або осінь.

Деталізований опис:

Опис:  Філін Блю більше нагадує кущ або карликове дерево, що має схилені додолу гілки. Цей сорт можна вирощувати як кадкову культуру, так і з використанням опори, або без неї.

Хвоя: М’яка, довжиною 3-5 см, хвоя має сріблясто-блакитне забарвлення, розташована на пагонах спірально, що надає рослині надзвичайно декоративного вигляду.  Грунт: Потребує добре дренованих грунтів, склад яких не має значення.