Варіанти назви: Кипарис арізонський, Cupressus arizonica (лат.)
Ареал розповсюдження та екологія: Природним ареалом Кипарисовика Арізонського є південний захід Північної Америки. Рослину вирізняє висока стійкість до сонячного світла і здатність переносити посуху. Рослина характеризується середньою швидкістю росту. Гілки плотні, вкривають стовбур від верхівки до землі.
Форма: Природна форма — конічна або широко-кеглеподібна, але часто формують у вигляді колон.
Максимальні розміри: висота/ширина — 6-8/2-3 м. В природі може сягати 12-15 м.
Обрізка: Добре реагує на формуючу обрізку, завдяки якій можна підтримувати бажану висоту та форму.
Місце для висадки: Надає перевагу сонячним місцям. Не рекомендується висаджувати на не захищених від вітру ділянках, та регіонах з тривалими зимами.
Ґрунт: Невибагливий до складу грунту, але потребує добре дренованих місць.
Морозостійкість: Належить до рослин 6 зони морозостійкості (-17,8÷23,3 °С). Відомо, що може короткочасно витримувати менш низькі температури.
Висадка: В перші 2-3 роки життя потребує укриття на зиму.
Деталізований опис:
Опис: Вічнозелене хвойне дерево з густою кроною. Кора має червоно-коричневе забарвлення, злущується довгими полосами. Відрізняється добрим пристосуванням до різних кліматичних умов. Посухостійкий.Розмножується як генеративно (насінням), так і вегетативно (живцями).
Хвоя: Тонка, килевата, щільна, гостра, має яскраво-блакитне забарвлення та надзвичайно приємний аромат.
Шишки: Молоді шишки темно-червоно-коричневого кольору, при дозріванні стають блакитними.Грунт: Добре росте на дренованих грунтах будь-якого складу.